Дослідники з Кембриджського університету отримали чергове підтвердження взаємозв'язку пам'яті і маси тіла. Вони з'ясували, що у молодих людей з надмірною вагою епізодична пам'ять гірша, ніж у їхніх однолітків з нормальною масою. Результати дослідження опубліковані в.
Для участі в експерименті вчені запросили 50 добровольців віком від 18 до 35 років з індексами маси тіла (ІМТ) від 18 до 51 кілограма на метр у квадраті. (ІМТ - показник, який розраховується діленням маси тіла в кілограмах на зріст в метрах, зведений в квадрат; його значення < 18 відповідають дефіциту маси, від 18 до 25 - нормальній масі, від 25 до 30 - надлишку маси, > 30 - ожирінню). Відповідно до ІМТ 26 учасників мали нормальну вагу, 16 - надлишкову, а вісім страждали на ожиріння.
Всім їм запропонували виконати завдання на епізодичну пам'ять (здатність запам'ятовувати недавні події) під назвою «Полювання за скарбами». Воно полягає в тому, що людина повинна заховати різні предмети в обстановках зі складною структурою (наприклад, у пальмовому гаю), а потім згадати, що саме, куди і коли вона сховала.
Статистичний аналіз отриманих даних після введення поправок на вік, стать та інші фактори показав, що учасники з надлишком маси тіла справлялися з усіма трьома аспектами завдання («що», «де» і «коли») значимо гірше, ніж люди з нормальною вагою.
Зв'язок ожиріння з погіршенням різних видів пам'яті було показано в низці попередніх досліджень. Їх автори вказували на те, що цей взаємозв'язок може бути пов'язаний з гіпокампом (відділом мозку, що виконує набір важливих функцій, у тому числі забезпечує консолідацію короткочасної пам'яті в довгострокову). На користь цієї концепції говорить те, що ця мозкова структура чутлива до рівня інсуліну, який часто порушений при ожирінні, а також те, що при надмірній вазі в гіпоталамусі знижується експресія важливих для процесу запам'ятовування генів Ppargc1a, Ppp1cb, Reln і Sirt1.
Кембриджські психологи, які поставили описаний експеримент, припускають, що є і зворотний взаємозв'язок. За словами керівника дослідження Люсі Чік (Lucy Cheke), те, наскільки добре людина пам'ятає недавній процес прийому і смак їжі, може впливати на почуття голоду і, відповідно, на кількість споживаних калорій.