За розрахунками міжнародної групи астрономів з Австралії і Данії, більшість зірок, що мають екзопланети, повинні мати мінімум одну екзопланету, що знаходиться в так званій «населеній зоні» - області, в межах якої на поверхні планети може існувати рідка вода. Дослідження вселяє оптимізм у плані пошуків планет, придатних для підтримки життя. Стаття про роботу опублікована в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, препринт доступний тут.
Автори вивчали дані, зібрані орбітальним телескопом «Кеплер». Цей телескоп був створений спеціально для пошуку екзопланет транзитним методом. При цьому висновок про наявність біля зірки планети робиться за періодичними змінами яскравості зірки, що відповідають проходженню планети по зоряному диску.
До вже відкритих планет було застосовано так зване узагальнене правило Тіциуса-Боде (ОПТБ). Це правило стверджує, що в системі «супутників», що обертаються навколо загального «материнського» небесного тіла (планети однієї і тієї ж зірки, супутники однієї і тієї ж планети тощо) періоди обігу першого і другого «супутника» відносяться один до одного приблизно так само, як періоди другого і третього, періоди третього і четвертого - і так далі.
Під час описуваної роботи вивчалися не всі планети, а тільки системи, де планет було відкрито від 3 до 6 штук. Таких систем було нараховано 151. Первинні результати показали, що в 124 з них періоди планет з задовільною точністю відповідають ОПТБ. Після цього автори спробували, використовуючи правило, передбачити існування нових планет у цих системах. Далі вони досліджували решту 27 систем зі 151 і, використовуючи ОПТБ, запропонували планети, які, на їхню думку, можуть існувати, але при цьому ще не бути відкритими.
Всього дослідниками було передбачено існування 228 планет, серед яких 77 були обрані пріоритетними як планети, з найбільшою ймовірністю могутні здійснити проходження перед своєю зіркою і, таким чином, бути відкритими транзитним методом.
Нарешті, автори досліджували можливість наявності в інших планетних системах планет в «населеній зоні». Так називають область простору, де на поверхні планети може існувати рідка вода. Якщо планета знаходиться ближче «населеної зони» - вода випаровується, якщо далі - замерзає. Суттєво зазначити, що розміри цієї зони не є постійною і залежать від розміру і яскравості конкретної зірки.
Як показали розрахунки, для більшості досліджених систем в межах "населеної зони знаходилося від 1 до 3 планет. Екстраполюючи цей результат на всю галактику Чумацький шлях, автори зробили висновок, що в ній можуть бути присутні мільярди планет в «населених зонах». Оскільки наявність рідкої води - обов'язкова умова наявність життя в будь-якому відомому нам вигляді, це, можливо, робить життя у Всесвіті трохи менш рідкісним явищем, ніж вважалося раніше.
Автори сподіваються, що надалі вчені зможуть відкрити передбачені ними екзопланети. Зрозуміло, за умови, якщо ці планети існують - все ж ОПТБ не є фундаментальним законом. Так, системи супутників планет-гігантів воно описує значно краще, ніж Сонячну систему в цілому.
Останнім часом, особливо після запуску «Кеплера», екзопланети вивчаються досить активно. Так, в однієї планети був відкритий склад хмар, в іншої - досліджена магнітосфера, а у зірки Живописця досліджують навіть екзокомети.